Театр як доля: Іван Тобілевич (Карпенко-Карий)

Кіровоград : Імекс-ЛТД, 2012. — 366 с.: іл. — Серия: «Єлисаветградське коло».Погляди на драматурга, що зібрані в цій книжці, були висловлені у різні часи, в різних державах, в різних соціальних і психологічних обставинах. Майже століття образи і образ Івана Карпенка-Карого не давали спокою людям, що переймались українською справою, працювали й працюють на ниві високої культури, де немає ворожнечі, але є прагнення досягти істини, є потреба долати конфлікти не ціною «купівлі-продажу ідеалів», а ціною творчого культу.
усталених людських цінностей.Олександр Чуднов. В iм’я iстини.
Сергій Єфремов. Із «Щоденника».
София Русова. К двадцатипятилетия Украинского театра.
Сергій Єфремов. Карпенко-Карий.
Из рукописи Д.И. Чижевского «Украинская литература и культура». Поздний реализм.
Олександр Шульгін. Украiнський театр в Єлисаветi.
Степан Чорній. Театральнi iдеi та естетичнi принципи Карпенка-Карого.
Володимир Панченко. «Вiн був одним iз батькiв Украiнського театру.».
Карпенко-Карий (Тобiлевич) Iван Карпович.
Бібліографічний покажчик видань у фондах ОУНБ ім. Д.І. Чижевського. Описала Світлана Ушакова.